відкритий урок.
Тема. Г. Тютюнник «Климко». Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних
Мета: через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко»; опрацювати ідейний зміст повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, наводячи переконливі обґрунтування; формувати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Г. Тютюнника, літератури як виду мистецтва; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал ( картки).
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта - не тільки те,
Що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа.
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Ось такими словами про людську доброту ми почнемо нашу з вами роботу на сьогоднішньому уроці. У нас також присутні гості і я бажаю всім добра і хорошого настрою .
Сьогоднішню свою роботу на уроці ви будете оцінювати самі, а в кінці ми підведемо підсумки.
ІІ. Актуалізація опорних знань
· Яка епоха відтворена в повісті? (Велика Вітчизняна війна)
· Харч, який герої твору вважали найціннішим. (Сіль)
· Місто, до якого подорожує Климко. (Слов’янськ)
· Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (Трояндову сукню)
· Місце, де герої твору набирали вугілля. (Терикон)
· По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (Молоко)
· Якого місяця згоріла станція, де мешкав Климко з дядьком Кирилом? (У серпні)
· За допомогою Зульфата Климко позбавився у своєму помешканні ... (Пацюків)
· Дідусь Гарєєв працював у... (Хлібопекарні).
· На яке місто, за словами дідуся Гарєєва, «пішов німець»? (Ростов)
· Пізнайте героя за його зовнішністю: «...у ватяних штанах, вовняних шкарпетках і гостроносих шахтарських чунях». (Дідусь Гарєєв)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Метод «Передбачення»
· Як ви вважаєте про що піде мова на нашому уроці?(Відповіді учнів).
· Як ви розумієте слово «мораль», а «етика»?(відповіді учнів)
ІV.Основний зміст уроку
Коли люди до тебе добрі, то ти будь ще добрішим.
Народне прислів’я
Віддай людині крихітку себе,
За це душа наповнюється світлом.
Ліна Костенко.
Вчитель. Які асоціації у вас виникають коли ви чуєте слово війна? А –дитинство? А чи можна їх поєднати? На жаль , буває час , коли ці слова поєднуються – це війна, яка несе з собою сльози , розруху, біль , смерть не лише дорослих , а й дітей. Важливо , щоб у будь – якій ситуації людина залишалася Людиною. Маленький чоловік, подолавши сотні кілометрів і небезпек, які його спіткали, повертався додому з почуттям виконаного обов’язку , адже в його торбині – омріяна сіль і навіть пляшечка справжнього молока для маленької Олі. Залишається тільки дивуватися , скільки мужності , доброти й жертовності в цьому дитячому серці. Чи можете ви сказати, що це було по-дитячому нерозумно?
Бесіда.
· 1.Що , на ваш погляд ,означає слово урок?(відповіді учнів)
· З’ясуємо , які ж уроки ви взяли після знайомства з головним героєм повісті?
2.Г. Тютюнник — майстер доброго слова.
Розповідь учителя.
Над словом письменник працював довго і важко, мучився над ним, але ж і знаходив таке, якого ніяким іншим не заміниш. І справді, тільки необхідні слова знаходив письменник, тому й влучають вони прямо в серце, сповнюючи його то радістю, то сумом, то здивованим захопленням перед точністю і правдою змальованої життєвої ситуації. Г. Тютюнник вмів пожаліти людину, поспівчувати їй, потурбуватися про неї. Він був правдивим і щирим, сміливим і відвертим у висловлювання своєї думки будь про кого і про що.давайте зараз послухаємо історичну довідку про події описані у творі.
· Коротка історична довідка про події описані у творі. (Працює учень).
Учитель. Ми бачимо , що події відбувалися під час війни і весь твір оповитий трагізмом.
· Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людині?
· Чим і як, на ваш погляд, перевіряється дружба?
· Чому кожна людина повинна бути доброю, чуйною, турботливою, не завдавати шкоди іншим?
· Дослідіть, як на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко» виявляється доброта, чуйність, турбота про рідних.
· Чому проблема добра і зла завжди є актуальною?
· Які ви знаєте доброзичливі побажання? (Діти висловлюють побажання один одному).
3. Слово учителя.
Як ви , мабуть , помітили у творі Г.Тютюнника теж є ситуації між героями твору , де виявлялася доброта , чуйність, турботливість, щирість. Давайте розглянемо їх.
· Климко і дядько Кирило;
· Тітка Мотя і Климко;
· Климко і Зульфат;
· Хлопці, дідусь Гордєєв і вчителька з немовлям;
· Зульфат і його дідусь;
· Климко, швець і дівчинка.
Учитель. А тепер давайте складемо, за допомогою «Асоціативного куща» , характеристику до образу Климка.(Один учень працює біля маркерної дошки).
Опрацювання теми , ідеї , основної думки твору(випереджальне завдання).
Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.
Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.
Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.
Учитель. А хто може сказати у вашій місцевості були такі герої? Звичайно були. Це діти –герої - Бровченко і Черевик. Їхня жертва увіковічена в історії села Межиріч.
Розповідь учня про дітей – партизанів Бровченка і Черевика(випереджальне завдання).
4.2. Особливості твору.
У повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.
4.3.Проблематика:
· добро і зло;
· відповідальність за доручену справу;
· патріотизм;
· милосердя і жорстокість.
4.4.Основні епізоди твору.
· Зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю улюбленою вчителькою Наталею Михайлівною. Саме тоді в обох хлопчиків з’явилося благородне бажання допомогти їй, адже вона опинилася з малою дитиною в безвихідному становищі. З цього часу хлопці візьмуть на свої слабенькі плечі всі турботи про вчительку та її доньку.
· Німці і місцеві поліцаї влаштували на людей облогу, а Климко з шевцем врятували дівчину від Німеччини, хоч самі могли поплатитися за це життям. Г. Тютюнник показав, як навіть в екстремальних ситуаціях справжні люди залишаються людьми, виявляючи співчуття й милосердя до інших.
· Розповідь про перебування Климка в тітки Марини, яка пожаліла хлопчика, лікувала його, виходжувала після гарячки і хотіла залишити в себе — всиновити. Але Климко, хоч йому і подобалося в доброї жінки, не погодився, бо він відповідав уже не тільки за себе, а й за життя Наталі Михайлівни та маленької Олі. Це і є ті доброта і самовідданість людської душі, про які писав Григір Тютюнник.
· Повернення Климка з торбинкою солі на станцію, допомога полоненому і смерть хлопчика — безкорисливої, милосердної і відчайдушної душі, що жила для добра.
4.5. Бесіда за питаннями.
· Як Климко зробив собі взувачку? («...Узяв плащ-палатку... одірвав од неї чималий клапоть. Потім розірвав його ще навпіл — і вийшло дві онучі. ...Навибирав, де білішої, сухої соломи, поробив товстенькі вустилки і примірив їх до ступні, що ні великі були, ні малі. Потім туго обмотав ноги разом з вустілками плащ-полотяними клаптями і позав’язував кінці вище кісточок»)
· Чому в часи війни не гроші цінувалися, а одяг, натуральні продукти?
· Що побачив Климко на прилавках базару міста? («Тут були старі, побиті шашіллю ікони і в них — боги під склом серед барвистих воскових квітів, мідні, поначищувані каблучки і серги; товсті давні книги; червоні намиста з дукатами — і знову ікони, старіші й новіші, в оправах і без оправ, але боги на них були схожі один на одного, як брати, і всі дивилися сумними очима не на людей, а поверх них. Далі йшли прилавки, заставлені мисочками з житом, кукурудзою, просом; біліли склянки з борошном, содою, вологою сіллю, стояли клунки з картоплею, капустою, буряками»)
· Яке враження справив на Климка швець? Що він розповів хлопцю про сіль? («Дядько сидів просто на землі, обгорнувши ноги старою сукняною ковдрою. На скронях йому густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, здавалося Климкові, чаїлася добра лагідна усмішка». «А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п’ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біля Артемівська. Чув? Так ото біля нього станція така є, називається вона Сіль. Там сіль»)
· Як сприйняв Климко розповідь шевця про сіль? («...Обсипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходоби. Він сів на проломлений дощатий ганок і мовчав, стиснувши долонями щоки»)
· Опишіть облаву, яка відбулася на базарі? («Сіра людська хвиля з розпачливим криком накотилася на паркан. Він прогнувся, мов гумовий, затріщав з краю в край і впав. Але на вулиці щільно, майже один проз один, стояли німецькі мотоцикли і грузовики. Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору,— і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись на всі боки...»)
· Чому швець, а потім і Климко заступились за дівчину? Як це характеризує героїв?
· Чим хотів віддячити Климко жінці за сіль? («...Води наношу, дров нарубаю чи ще щось зроблю, що скажете»)
· Що пообіцяла жінка Климку? («Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш»)
4.6. «Проблемне запитання»
Чи очікували ви такої кінцівки оповідання? (Відповіді учнів).
Самостійне формулювання запитань до твору.
Чи виникли у вас питання після прочитання твору? До кого. Поставте свої запитання.
-до письменника,
-до героя ,
-до однокласника
V. Закріплення вивченого матеріалу
Робота( в групах) на картках
1. Для чого, на ваш погляд, Г. Тютюнник у творі докладно описує базар та людей на ньому? Свої міркування вмотивуйте.
2. Охарактеризуйте поведінку і ставлення шевця до Климка та дівчини. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
3. Климко зробив собі взуття із шматків плащ-палатки і:
а) сіна; б) сухого гілля; в) соломи.
1. Чим пояснити те, що переважна більшість людей у тяжкі воєнні часи виявляли один до одного милосердя, доброту, чемність? Власну думку обґрунтуйте, посилаючись на факти із твору.
2. Висловіть власне ставлення до зрадників народу в роки Великої Вітчизняної війни, які стали поліцаями. Що з цього приводу можна прослідкувати у творі?
3. Зробивши собі взуття, Климко згадав фразу діда Горєєва:
а) «Так триматися!»;
б) «Життя — серйозна річ!»;
в) «Можна жить!»
1. Чим пояснити те, що Климко, долаючи свій хворобливий стан, продовжує шукати сіль. Як би ви повели себе в цій ситуації? Відповідь вмотивуйте.
2. Дослідіть, як у творі Г. Тютюнник одночасно зображує милосердя і жорстокість, щирість і підступність, добро і зло. Свої спостереження узагальніть, наводячи переконливі приклади з повісті.
3. За сіль жінка хотіла придбати:
а) мисочку жита; б) взуття; в) клунок картоплі.
«Рефлексія діяльності»
З якою метою ми з вами працювали групами?
VІ. Підсумок уроку
«Займи позицію»
Яким є ваше ставлення до таких людей , як дядько на підводі та поліцаї?
А) це підлі люди , які нажилися на чужому горі,
Б) це люди , що хотіли вижити в умовах війни, а тому мусили пристосовуватися до життєвих обставин,
В) свій варіант відповіді.
«Незакінчене речення»
Учитель. А яке враження на вас справив цей твір? (Відповіді учнів).
Хто з дійових осіб показує урок доброти, турботи , чуйності?
Чи вчать нас нас чогось такі люди , як дядько на підводі?
Чи можна їх вчинки вважати теж уроками?
Звідки взялися такі люди , що про це сказано у творі?(війна наплодила)
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.
Учитель . А зараз ми підсумуємо результати вашої роботи на уроці(самооцінювання учнів).
Немає коментарів:
Дописати коментар